Правила поведінки здобувачів освіти

Броварської гімназії ім.С.І.Олійника 

I Загальні положення

Учень гімназії повинен шанувати Герб, Прапор та Гiмн України, її закони.

ІІ Права учня

Учень має право:

- на доступ до інформації з усіх галузей знань;

- користуватися примiщеннями, обладнанням та навчальною лiтературою гімназії;

- обирати предмети для поглибленого вивчення, факультативи, спецiальнi курси;

- брати участь у різних видах науково-дослідної роботи, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;

- вибирати i бути обраним до органiв управлiння гімназії (шкiльного самоврядування);

- брати участь в обговорені і вносити власні пропозиції щодо організації освітнього процесу, дозвілля учнів;

- брати участь у добровільних самодіяльних об'єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;

- на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь і гідність;

- на безпечні і нешкідливі умови навчання та праці.

III Обов'язки учня

Учень зобов'язаний:

- сумлiнно вчитися, повнiстю використовувати вiдведений для навчання час, працювати для збагачення власних знань, систематично готуватися до навчальних занять, приймати участь у позакласних та додаткових заняттях;

- дотримуватись вимог Статуту, правил внутрішнього розпорядку;

- бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;

- дотримуватись законодавства, моральних, етичних норм;

- виконувати вимоги адмiнiстрацiї та педагогiчних працівникiв гімназії, а також постанови шкiльного i класного самоврядування;

- дбати про власну гігієну та охайний зовнішній вигляд;

- не вживати алкоголь, наркотичні речовини, не палити;

- дотримуватись Кодексу честі учня, гімназиста.

Правила поведiнки пiд час перерви:

- учень зобов'язаний прибрати своє робоче мiсце й пiдготуватися до наступного уроку.

Пiд час перерви не дозволяється:

- бiгати сходами, коридорами та у класних примiщеннях;

- штовхатися або грати в м'яча у примiщеннях, не пристосованих для цього;

- конфліктувати мiж собою та зi стороннiми людьми, з'ясовувати стосунки за допомогою сили, битися;

-у шкiльнiй їдальнi учень повинен виконувати вимоги вчителiв, працiвникiв їдальнi та чергових i дотримуватися черги;

- не дозволяється перебувати в примiщеннi їдальнi у верхньому одязi;

- не дозволяється виносити їжу i напої за межi їдальнi.

Правила поведiнки на уроках:

- учень зобов'язаний приходити до закладу за 10-15 хвилин до початку уроку;

- не дозволяється перебувати в класi у верхньому одязi;

- одяг учня має бути чистим i охайним та вiдповiдати вимогам;

- учень входить до класу за дзвiнком. Не дозволяється запiзнюватися на уроки без поважних причин;

- пiд час уроку не можна створювати галас, без дозволу пiдводитись, вiдвертати увагу iнших учнiв вiд уроку;

- виходити з класу без дозволу вчителя;

- урок закiнчується тодi, коли вчитель оголосив про це. Тiльки пiсля цього учнi можуть йти на перерву;

- учень повинен охайно вести щоденник i давати його вчителю без будь-яких заперечень;

- учень повинен дбайливо ставитися до своїх пiдручникiв i зошитiв;

- учень зобов'язаний знати i дотримуватись правил технiки безпеки як пiд час урокiв, так i пiсля їх закiнчення;

- не дозволяється користуватись мобiльними телефонами пiд час проведення урокiв.

IV Кінцеві положення

- Учень не має права пропускати заняття без поважних причин;

- учень не має права під час знаходження на території гімназії та при проведенні шкільних заходів скоювати дії, небезпечні для власного життя і здоров’я та оточуючих;

- учень не має права знаходитися в приміщенні закладу після закінчення навчальних занять або неурочних заходів без дозволу працівників гімназії.

Етичні настанови учням

1.  Я беру на себе відповідальність за успіх у навчанні.

   – Навчання – це моя праця. Я працюю із задоволенням та повною віддачею. На уроках я уважний\уважна, зосереджений\зосереджена, активний\активна.

   – Я не кажу: «Не вмію». Я кажу «Навчуся!»

   – Я вчуся важке робити бажаним. Пам’ятаю: без щоденної сумлінної праці неможливе успішне й щасливе життя. «Треба» роблю своїм «хочу».

2.  Я люблю й шаную своїх близьких, школу та вчителів, однокласників, рідну землю, свій народ.

   – Я пам’ятаю, що безсердечність породжує байдужість, а байдужість, а байдужість-жорстокість.

   – Я знаю, що кожний мій учинок знайде відгук у серцях людей. Я намагаюся діяти й виражати свої емоції так, щоб не ображати людей, не засмучувати їх, а піднімати їхній настрій, робити щасливими.

   – Я поважаю права інших людей.

3.  Я думаю та дію позитивно.

   – Я люблю життя, бо воно безцінний дар. Я насолоджуюся ним.

   – Я позитивно оцінюю себе. У мене, як і в кожної людини, є недоліки, але я працюю над тим, щоб їх виправити.

   – Я висловлююся про людей добре. Я прагну та вмію виражати свої емоції, не ображаючи інших людей.

   – Я піклуюся про природу, допомагаю слабким і беззахісним.

Я пам’ятаю народну мудрість:

«Посієш думку – пожнеш дію,

посієш дію – пожнеш звичку,

посієш звичку – пожнеш характер,

посієш характер – пожнеш долю».

Етичні настанови батькам    

1. Я люблю дитину.

   – Щоденно знаходжу час поспілкуватися з дитиною: запитую про настрій, що цікавого трапилося з нею; спокійно обговорюю шляхи покращення успіхів в школі, а не сварю за оцінки.

  – Я вмію висловити свою любов до дитини й віру в неї. Щодня використовую декілька «чарівних» фраз: «Я люблю тебе!», «Мені цікаво тебе слухати!», «Ти зможеш це зробити!», «Я пишаюся тобою!», «Вибач мені!», «Будь відповідальною!».

2. Моя дитина для мене – ОСОБИСТІСТЬ, а не моя власність.

   – Я поважаю дитину й завжди виявляю свою повагу до неї: обговорюю з дитиною свої вимоги, враховую її думку, аргументую свою позицію, висловлюю прохання.

   – Я ніколи не застосовую фізичних покарань до дитини.

   – Я спілкуюся позитивно: ніколи не принижую дитину, не говорю образливих слів, не кричу на неї, не показую роздратування.

3. Я допомагаю дитині вирости успішною та щасливою людиною.

   – Я навчаю дитину позитивно ставитися до себе, рідних, інших людей; створювати навколо себе атмосферу радості, добра; турбуватися про людей; уміти виражати свої емоції. Показую в цьому приклад.

   – Я формую в дитині здатність до відповідальної автономної дії.

<    По-перше, культивую в дитині прагнення та звичку навчатися.

   До кінця другого класу доброзичливо контролюю весь процес виконання домашніх завдань або, якщо дитина відвідує групу подовженого дня, пропоную разом повторити вивчене.

    У третьому-четвертому класах поступово послаблюю контроль.

    У п’ятому – посилюю контроль, а в шостому – сьомому – пропоную разом повторити домашні завдання. У восьмому – обговорюю шляхи подолання невдач.

    По-друге,обов’язково даю дитині посильні доручення по дому.

    Пам’ятаю, що маю бути терплячим/терплячою, оскільки звичка в дорослої людини формується впродовж місяця, а в дитини цей термін подовжується.

4. Я ставлюся з повагою до вчителів і школи та виховую в дитині позитивне ставлення до них.

Любіть дитину так, як вона любить Вас:

не за вчинки та успіхи, а за те, що вона

для Вас – найрідніша людина.

Етичні настанови учителям

1. Я ставлюся до дітей з повагою. Дитина для мене – ОСОБИСТІСТЬ.

   – Я впевнений/впевнена: кожна думка дитини цінна, навіть якщо не відповідає канонам підручників; неправильних дитячих думок не існує.

   – Я терплячий/терпляча до невдач дитини, допомагаю подолати їх із честю.

   – Я проти покарання дитини: це приниження людської гідності. Якщо вчинок дитини засмутив мене, я спілкуюся з нею по-дорослому та цивілізовано виражаю свої емоції.

2. Я люблю кожну дитину в класі такою, якою вона є, навіть якщо не в усьому досягає успіху.

   – Я вважаю, що найголовніший мій обов’язок – розуміти та підтримувати дитину.

   – Я працюю за принципами позитивного навчання, забезпечую дитині життєрадісне та емоційне пізнання світу, бо це найцінніші здобутки в житті людини.

3. Я твердо вірю: усі діти народжуються, щоб бути успішними.

   – Я навчаю з натхненням, відданістю, з непорушною вірою в успіх дитини: неуспішних учнів немає, є неуспішні ситуації.

   – Я не засмучуюсь, якщо дитина помиляється, бо знаю: вона тільки вчиться вчитися.

4. Я шаную батьків моїх учнів.

Дорогий Учителю!

Прошу сприймати мене як Людину,

любити, розуміти, терпіти мене,

вірити в мене, пишатися мною!