Людина, без якої гімназія неможлива -відкритий лист Козленко Ольги Максимівни - 8 Жовтня 2020 - Броварська гімназія ім.С.І. Олійника.
Понеділок, 26.10.2020, 15:32Вітаю Вас, Гость | RSS |Copyright ©Megerya Maryna // 
  • P7020060
  • DSC_0050
  • P2220059
  • P2220067
  • P2220104
  • P2220167
  • P9160119
  • PA100024
  • PA100083
  • PA160158
  • PA170178
  • PA180186
  • PB010033
  • PB010114
  • PB010117
  • PB060014
  • dsc_0050
  • PB080061
  • PB080101
  • PB080115
Головна      Мій профіль     Вихід    Вхід


Головна » 2020 » Жовтень » 8 » Людина, без якої гімназія неможлива -відкритий лист Козленко Ольги Максимівни
18:18
Людина, без якої гімназія неможлива -відкритий лист Козленко Ольги Максимівни

Дорогі мої  колеги!
Дорога освітянська родино!
Нашій гімназії виповнюється 20 років! Навіть не віриться.

 20 років…  Роки невтомної ,інколи виснажливої,  щоденної праці. Але це сталося! Ми -перший у нашому чудовому місті, як тоді говорили, заклад нового типу.

Пам’ятаю кожний день, кожний крок на шляху до цього. Пам’ятаю кожну людину, кожного керівника, який допоміг або навпаки.

2000 рік. Уже в багатьох містах і районах Київської області були відкриті ліцеї, гімназії, а в Броварах – ні. І ми ризикнули: запропонували наш навчальний заклад -загальноосвітню школу №4 імені С.І.Олійника реформувати на Броварську гімназію.

Зараз я розумію, який це був ризикований і авантюрний крок: нестача приміщень, відсутність належної матеріальної бази, відсутність добре облаштованих предметних кабінетів і багато іншого.

Але була молодість, високопрофесійні педагоги , віддані справі класні керівники, прекрасні учні й чудові батьки, які в нас повірили.

На той час школа  уже мала досвід участі в міжнародних і всеукраїнських освітянських проектах, високі  результати  з предметних олімпіад, малій академії наук. Наприклад, в україно-голландському проекті “Громадянська освіта. Основи економіки”, брали участь всього 10 шкіл в Україн. У наказі Міністерства освіти було зазначено 5 київських шкіл, 4 з інших регіонів і наша школа № 4.

Двері школи не зачинялися . На нашій базі проводилися безліч науково-практичних семінарів різних рівнів, від міського до всеукраїнського. Ми приймали гостей і консулів різних країн: Аргентини, Іспанії, Росії, Франції, інші делегації. Перейнявшись атмосферою закладу, освітнім процесом,  вони були в захваті від дітей та їх наставників.

І от в 2000 році ми зважилися на серйозний крок.  Адже у  нас були вагомі аргументи: по-перше,  нас уже знали в  області  та  Україні; по-друге,  було величезне бажання довести, що ми зможемо стати кращими, стати іншими!

Колектив морально був готовий. Створилась ініціативна група: адміністрація, вчителі, батьки, які були готові їхати, везти, відчиняти потрібні двері (іноді по 10 разів) аби досягти успіху.

Вагомий внесок зробила  на той час заступник директора школи Кочаровська О.В, яка давно вже в нас не працює, але ми її пам’ятаємо, заступник директора Волошина В.В., Кислова О.П. Завадська О.М., Руденко А.С. ,Байда О.А., Міхневич І.В., Холодна Н.Б., Купрій С.М., Мізіна С.П., Карпенко А.М.,  Дьома О.В. Мороз З.С. Шибіко Н.О. Прянішнікова К.В., Єрьоменко Н.Е. ,Кабан Л.В., Мельниченко О.К., Дмитренко Н.В.

Я перерахувала вчителів, які стали ядром школи. Вони демонстрували високий рівень викладання , що сприяв результативності школярів у різних сферах та на різних рівнях.

Не можна не згадати  школу першого ступеня при гімназії. Адже ми зробили все, щоб залишити її в складі закладу, бо розуміли, що вона- фундамент, основа для старшої школи. А ще важливо було зберегти прекрасних ,креативних фахівців на чолі з заступником директора  Хомич Світланою Миколаївною. Адже вона-це вулкан ідей, креативу, поєднаних з високим професіоналізмом і відповідальністю за доручену справу. Усі інновації  для початкової школи, які на той час упроваджувалися в Україні, неодмінно прослідковувалися  в роботі наших вчителів молодшої ланки. Ось імена тих, хто зробив  неоціненний внесок у справу розбудови гімназії від її основ: Мельниченко С.Ю., Петровська І.М., Сом Л.М., Карпенко С.В., Зінченко Т.М., Горбач Н.В., Панова С.В., Галка Я.В., Лисенко О.А.  

І ось нарешті було прийнято рішення Київської обласної державної адміністрації про створення закладу для здібних і обдарованих дітей- гімназії в м. Бровари. Ми розуміли, що на нас покладена велика відповідальність , але не боялися помилок, ризикували. Хоч і  часто сварили, але схвальних відгуків було більше. Від нас вимагали впровадження нових  форм і методів роботи,  високих результатів. Надія була тільки на себе, на своїх колег і на  учнів.

Після звернення до народного депутата Верховної Ради України Іщенка Олексія Максимовича, саме за його втручанням Київська обласна державна адміністрація виділила, на той час, солідні кошти на ремонт приміщення гімназії, долучилася тоді відразу й Броварська міська рада. Але ремонт почався після того , як надійшли перші кошти 07 червня 2000 р. , лише за 2 місяці  до1 вересня. Що тут почалося ! І днювали, і ночували в школі, бо роботи було дуже багато, адже будівля закладу була стара, 1956 року забудови.  Міняли вікна, двері, перегородки, обшивали пластиком стіни, бо уникали “мокрих” видів робіт – довго сохнули, не було часу.

Відтоді наша гімназія була пофарбована в червоний колір, як університет імені Т. Г. Шевченка. До речі, таке порівняння зробив Міністр освіти України Кремінь Василь Григорович, який двічі відвідував нашу гімназію. Про його приїзд нагадують молоді дуби, посаджені на подвір’ї школи.

 Але всі ці зусилля не були марними. Уже на початку серпня почали з канікул повертатися наші учні. Як вони раділи! Як чекали початку навчального року! І це надихало нас до звершень. Доходило до того, що на трасі зупинялися машини або стишували хід, люди роздивлялися, дивувалися червоному кольору. Усі дуже переживали і співчували нам , навіть  жаліли , бо встигнути було просто нереально. Залишалося два тижні. Але ніщо не йде в порівняння з дитячою радістю.

Батьки розказували, що діти влаштовували істерики й вимагали спочатку привезти до гімназії, такою була жага побувати в оновленій школі. А найприємнішим було те, що до нас просилися  діти з усього міста.

Ми встигли! Правда не все було зроблено, не вистачило коштів. Але приймати дітей наш заклад був готовий.

За 3 дні до початку навчального року, без попередження директора гімназії, до нас завітав голова Київської обласної державної адміністрації А. С.Засуха з керівниками міст і районів Лівобережжя Київщини. Вони проводили виїзну нараду з залученням  представників телебачення та журналістів. Бровари і Бориспіль були визнані місцем для  проведення цього заходу. Одне з питань – підготовка закладів освіти області до нового навчального року. У нашому місті до показу готували іншу школу. Заміна об’єкту підготовчою групою з області відбулася напередодні. Мене повідомили о 18:00. Уявляєте рівень відповідальності? На рівні інфаркту. Але все обійшлося.Нас і керівництво міста поставили в приклад , навіть похвалили.

Почався навчальний рік, щоденна, кропітка, іноді виснажлива робота. Гімназія жила повноцінним життя: уроки , виховні заходи, семінари, конкурси, олімпіади, мала академія наук, перевірки. Конкуренція між броварськими школами була шалена.  Адже усі педагогічні колективи сильні, титуловані, амбіційні.

Вибороти перше місце у предметних олімпіадах було дуже важко, адже тільки перше  дає право на участь в обласній олімпіаді; перше місце в області дає шанс потрапити на Всеукраїнський рівень, і не факт, що потрапиш в команду, треба ще проявити себе на зборах, як і в спорті. Не легше,ніж потрапити в олімпійську збірку країни .

У нашій гімназії працювала програма пошуку і підготовки талановитих дітей. Бажаючих було дуже багато, але ми не мали права на помилку.      Вибирали найкращих, окрім глибоких  знань, ще треба було мати бійцівський характер, витримку, переконливість у своїй правоті. Ми знаходили саме таких. Бо їх виховували, учили й готували справжні професіонали- учителі, люди віддані  своїй справі. Мало знайти талановиту дитину, треба бути здатним аргументовано, в межах закону, захистити її результат. Таких випадків, коли несправедливо оцінювали наших дітей, було дуже багато, і жодного разу ми не боялися зіпсувати стосунки з керівництвом, членами журі. Учили дітей відстоювати і захищати себе, боротися за правду, але робити це цивілізовано й переконливо.

І от кінець навчального року, першого року в статусі гімназії. Уже традиційно в нашому місті проводиться свято «Творча особистість», на якому керманичі міста вітають і нагороджують учнів – переможців  олімпіад обласного та Всеукраїнського рівнів , переможців конкурсів-захистів робіт малої академії наук, вчителів, які їх підгодовували. За підсумками навчального року наша гімназія ім. С. І. Олійника  була визнана найкращою. Ми єдині в місті мали переможців Всеукраїнського рівня – з іспанської мови І місце в Україні виборов учень 9 класу Демченко Іван (учитель Байда. О. А.) і з економіки ІІ місце в Україні виборола учениця 9 класу Ковтун Ольга (учитель Кислова О. П.). 10 наших учнів зайняли другі місця з різних предметів в області. Це був найкращий результат у місті, да і в області призерів Всеукраїнського рівня було всього 5, а перше місце було тільки в нашого учня. Це вже був успіх.

 Життя продовжувалося. У гімназію приходили нові колеги, із своїми ідеями, своїми талантами. Колектив розвивався. Хтось виходив заміж, хтось ішов у декретну відпустку, народжувалися діти, з’являлися онуки, когось всім миром рятували від страшних хвороб, хтось переживав сімейні драми, з кимось прощалися.

Але ми заглядали в майбутнє. Мріяли, планували, росли, рухалися вперед, бо у нас жив командний дух,  у нас  вірили учні, протягували руку допомоги їхні батьки, друзі, яким я особисто безмежно вдячна.

Поступ гімназії продовжується. Результати говорять самі за себе. Холодна Нінель Борисівна, учитель біології, учитель-методист за роки роботи в гімназії підготувала 5 призерів і 3 переможців Всеукраїнської олімпіади з біології, Кислова Ольга Павлівна – учитель географії та економіки, учитель-методист за роки роботи в гімназії підготувала 5 переможців та 5 призерів з географії та економіки, а в 2018 році її учень 11 класу Пасілецький Віктор був членом збірної України для участі в олімпіаді з географії, яка відбувалася в Таїланді . Більше 150 країн-учасників, 10 днів змагань, повернувся юнак  із дипломом 3-го ступеня. Ці шановні, знані вчителі вже давно заслуговують присвоєння звання «Заслужений учитель України». І я впевнена, що  їх  обов’язково держава поцінує .

Окрасою, надією та опорою  гімназії ім. С.І.Олійника є професіонали високого рівня це: Пушкарьова О.В., Шаровкіна О.В., Брожик Т.М., Дідківська Ю.А., Петрова І,О., Пастушенко О.І., Демешок Д.О., Яценко Т.Б., Гронська Л.С., Бойко Л.П., Федорчук О.В., Тунський М.С., Майорко М., Руденко Н.В., Підлісна О.М., Химерик Л. В., Чуняк О.А., Пікульська В.М, Мамедова О.В, Мегеря М.В., Хмара І.О., Пасічна О.В.

Хочу згадати  учнів-випускників, які принесли славу нашій  гімназії:

Демченко Іван

Ковтун Ольга

Бутова Аліна

Павленко Анастасія

Горенко Олександра

Шабельник Руслана

Пасілицький Віктор

Кравченко Маргарита

Гуща Анастасія

Бузюн Артем

Мізіна Дарина

Янченко Катерина

Горєлова Катя

Рубанка Роман

Мельниченко Андрій

Логвін Аліна

Бичковська Олена

Бабій Настя

Галагуз Владислав

Гринь Тетяна

Хамуда Юлія

Ковтун Наталія

Багірова Ельміра

Усі вони переможці олімпіад найвищого рівня, міжнародних конкурсів з англійської мови «Флекс».Сьогодні вони успішні, отримали прекрасну освіту, багато хто  працює за кордоном, займається наукою, займають керівні посади в міжнародних компаніях, створили власний бізнес та продовжують розвиватися.

Дорогі мої колеги! Звертаюся до всіх – і кого знаю, і хто нещодавно прийшов у колектив. Зараз у гімназії новий керівник – Волошина Валентина Василівна. Директор новий, але працює вона в гімназії більше 20 років. Це високопрофесійний викладач, чудовий менеджер і гарна людина. Нелегку ношу вона взяла на свої плечі, я це знаю. Але всі роки вона була віддана гімназії. Вона справиться, їй це під силу. А вас я прошу згуртуйтеся навколо неї, любіть і допомагайте їй, як допомагали мені.  Ідіть разом до нових звершень, виховуйте і навчайте нашу прекрасну молодь, розбудовуйте вільну і незалежну Україну. У ваших руках майбутнє. Хто, як не Ви.

Зі святом Вас! Із 20-річчям  Броварської гімназії ім. С.І. Олійника!

        Ваша  Ольга Козленко   1985-2000рр, 2000-2019 рр.

                     Директор гімназії ім. С.І. Олійника

                           заслужений вчитель України

 

                                                 09.10.2020

 

Переглядів: 150 | Додав: админ | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]