Неділя, 17.11.2019, 07:45Вітаю Вас, Гость | RSS |Copyright ©Megerya Maryna // 
  • P7020060
  • DSC_0050
  • P2220059
  • P2220067
  • P2220104
  • P2220167
  • P9160119
  • PA100024
  • PA100083
  • PA160158
  • PA170178
  • PA180186
  • PB010033
  • PB010114
  • PB010117
  • PB060014
  • dsc_0050
  • PB080061
  • PB080101
  • PB080115
Головна      Мій профіль     Вихід    Вхід


Головна » Статті » Поради дитячого психолога...

Перший раз- у перший клас!
Вступ дитини до школи - довгоочікуваний, хвилюючий і досить відповідальний момент в житті дитини. Адже, вчорашній дошкільник набуває новий соціальний статус - статус школяра. Останнє "вільне" літо дошкільників особливо тривожне і для батьків. Тож деякі з них прагнуть виконати за це літо всю програму першого класу. І бувають дуже розчаровані, коли на попередній співбесіді чують, що їхня дитина не підготовлена до школи.
Психологи виділяють три аспекти шкільної зрілості (або психологічної готовності до школи): інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років - це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток дрібних рухів руки і їх координації.
Емоційна зрілість - це ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість - це потреба у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя.

Для того, щоб ви могли самі оцінити підготовленість дитини до навчання у школі, пропонуємо вам невеликий тест.
Чи готова дитина до школи?
" Чи хоче ваша дитина йти до школи?
" Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається й навчатися буде цікаво?
" Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
" Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
" Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?
" Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?
" Чи вміє вона відмінювати іменники за числами?
" Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
" Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?
" Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання й додавання одиниці?
" Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?
" Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
" Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
" Чи може вона зібрати пазли з п'яти частин за хвилину?
" Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
" Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
" Чи любить ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?
" Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?
Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:
15-18 - дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;
10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні", підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 і менше - почитайте спеціальну літературу, намагайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє.
Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини.

Запам'ятайте, будь ласка, кілька простих правил:
" Заняття з дитиною мають бути обопільно добровільними.
" Їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин.
" Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена.
" Намагайтеся, щоб заняття мали регулярний характер - "мозковий штурм" під час підготовки до школи не ефективний.
" Якщо ви побоюєтеся за успіхи своєї дитини, радимо вам не зосереджуватися на вироблені конкретних навичок.
Значну роль у досягненні успіхів у навчальній діяльності і адаптації дитини відіграє мотивація (система природних, соціальних і особистісних чинників, що спонукають дітей відвідувати школу, виконувати вимоги вчителів, включатися у процес навчання, робити зусилля, необхідні для подолання труднощів, реалізовувати в процесі навчання власні схильності, розвивати здібності, брати участь у навчальному спілкуванні тощо). Чи хоче ваша дитина до школи? Наступний тест допоможе з'ясувати відповідь на це питання. Цей тест, зрозуміло, для дошкільників.
Чи хочу я до школи?
" Коли я піду до школи, у мене з'явиться багато нових друзів.
" Мені цікаво, які в нас будуть уроки.
" Думаю, що запрошуватиму на свій день народження весь клас.
" Мені б хотілося, щоб урок тривав довше, ніж перерва.
" Цікаво, що у школі пропонують на сніданок?
" Коли я піду до школи, то буду добре навчатися.
" Найкраще у шкільному житті - це канікули.
" Мені здається, у школі більше цікавого, ніж у дитячому садку.
" Мені хочеться до школи, тому що багато дітей із мого будинку (моєї вулиці) уже навчаються.
" Якби мені дозволили, я б пішов (ла) учитися вже торік.
" Якби хто-небудь став за тебе говорити, чи погодився (лася) б ти із цими словами?

Результати тестування:
1-3 бали - ваша дитина думає, що непогано живе і без школи. Варто замислитися!
4-8 балів - так, хочеться до школи. Тільки для чого? Якщо більше балів у першій п'ятірці запитань, то ваша дитина в основному мріє про нові ігри і друзів. Якщо більше балів у другій п'ятірці запитань, то вона цілком уявляє собі основне призначення школи, і воно не викликає поки відрази.
9-10 балів - чудово, якщо ваша дитина збереже таке ставлення до школи на наступні 10-12 років!

Насамкінець пропонуємо вашій увазі пам'ятку батькам першокласників.
" Любіть дитину. Не забувайте про тілесний контакт із дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дайте їй місце в сім'ї.
" Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки.
" Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мовлення. Цікавтеся справами і проблемами дитини.
" Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.
" Відвідуйте з дитиною театри, організовуйте сімейні екскурсії містом.
" Віддайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не вишуканому, дорогому одягу.
" Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин на день.
" Зверніть увагу на те, що діти дещо знають про секс. Не дайте цій темі домінувати.
" Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички й любов до праці.
" Не робіть із дитини лише споживача, нехай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правами й обов'язками.

Меморандум
(те,що треба пам’ятати від вашої дитини)

Не псуйте мене. Я чудово знаю, що не повинна одержувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас.
Не бійтеся виявляти твердість щодо мене. Я віддаю перевагу цьому. Це дозволяє мені знайти своє місце.
Не застосовуйте силу у стосунках зі мною. Інакше це навчить мене думати, що сила - це єдине, що має значення. Я з розумінням сприйму те, що ви керуватимете мною.
Не давайте обіцянок: може виявитися, що вам не вдасться їх дотримати. Це підірве мою довіру до вас.
Не робіть за мене те, що я можу зробити сама. Інакше я почуватиму себе немовлям, я продовжуватиму вимагати, щоб ви мене обслуговували.
Не робіть мені зауваження в присутності інших людей. Я сприйму ці зауваження, якщо ви говоритимете зі мною наодинці.
Не намагайтесь обговорювати мою поведінку під час конфлікту. Чомусь у цей момент я погано чую і ще гірше ставлюся до можливості порозуміння. Давайте обговоримо цю поведінку трішки пізніше.
Не прискіпуйтесь і не бурчіть. Бо інакше мені доведеться прикинутися глухою, щоб якось захиститися.
Не уникайте моїх прямих і чесних запитань. Інакше ви побачите, що я припинила питати і шукаю цікаву для мене інформацію в іншому місці.
Ніколи не вважайте, що вибачитись переді мною - нижче вашої гідності.
Не дозволяйте моїм страхам збуджувати у вас тривогу, бо інакше я дійсно злякаюсь. Продемонструйте мені мужність.
Не забувайте, що мені необхідні розуміння і підтримка, але немає необхідності говорити вам про це, чи не так?
Ставтеся до мене так, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж буду вашим другом.

Категорія: Поради дитячого психолога... | Додав: Сніжана (02.02.2011)
Переглядів: 2531 | Рейтинг: 5.0/1
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]